Взаємини дітей і дорослих(3)

Твір по літературі: Взаємини дітей і дорослих(3) Оповідання Буніна «Цифри» написаний у формі сповіді дорослої людини маленькому хлопчикові. От про що йде в оповіданні мовлення. Дядько, посварившись зі своїм гаряче улюбленим племінником Женею, намагається пояснити мотиви свого поводження стосовно маляти. Сварка відбулася начебто б через дурницю. Дядько, приїхавши в гості до племінника, пообіцяв йому купити в подарунок піна, книжки, кольорові олівці, а сам головне — обіцяв навчити цифр. Маля, згоряючи з нетерпіння, вимагає негайного виконання обіцяного.

Але дядькові не хочеться йти в магазин сиюминутно й він говорить, що сьогодні «царський день»,тобто вихідний, і магазини не працюють. Женячи не вірить і наполягає на своєму. Дядько ж, щоб не балувати дитини, твердо тримається своєї позиції. Тоді хлопчик просить хоча б показати йому цифри, але й отут його чекає відмова. Розсердившись, Женя, звичайно дуже ласкавий, пригрозив своєму дядькові: «Ну, добре ж, дядько! Помни ти це собі!» Енергія хлопчика стала шукати інший вихід. Він расшалился, почав підстрибувати й голосно кричати. Роздратований дядько шльопнув його й виштовхнув за двері.

Від образи маля заплакало. Дядько довго кріпився, але після сам зробив перший крок до примирення. Безглузда сварка закінчилася тим, що він став показувати племінникові цифри. «Тепер уже і я насолоджувався твоєю радістю», — говорить дядько про свої почуття У цьому оповіданні Бунін дуже тонко аналізує дитячу психологію, порівнюючи її з дорослої. Дорослі й діти начебто б живуть разом, користуються однією мовою, але рідко розуміють один одного.

Виростаючи, людина забуває про своє дитинство. Він пам’ятає події, але не може воскресити свого дитячого відношення до них. Конфлікт дядька й племінника автор розглядає із двох різних точок зору. Радість хлопчика була погашена гордістю й дратівливістю дорослого. Маленька людина прагнула поско реї пізнати цей мир, вивчити цифри, а дорослі, уважаючи це баловством, відкладають всі «на потім».

Дядько, розглядаючи свій учинок з висоти прожитого років, соромиться його. Він розуміє, що іноді дорослі мимохідь, не замислюючись, заподіюють дитині біль. Виховувати дітей потрібно пещенням, добротою, а не нав’язуванням своїх поглядів — от головна ідея, що хотів донести до читача Бунін