Твір по літературі: Хто винуватий у трагічній долі самсона вирина(1) А. С. Пушкіна не зрячи називають найбільшим російським поетом і письменником. Багато питань зачіпав він у своїй творчості, у тому числі й про щирі причини лих самих слабких і незахищених людей у суспільстві. Цю же проблему зачіпає він і в повісті «Станційний доглядач». Самсон Вирин — один з головних героїв повести. За посадою він станційний доглядач, а виходить, «сущий мученик чотирнадцятого класу, обгороджений своїм чином токмо від побоїв, і те не завжди». Неказисто й небагато його житло, прикрашене лише картинками із зображенням історії блудного сина. Єдиною теперішньою коштовністю була його чотирнадцятилітня дочка Дуня: «нею будинок тримався: що прибрати, що приготувати, за всім устигала».
Гарна, розторопна, роботяща дівчина була гордістю свого батька, однак і проїжджаючі через станцію добродії не залишали неї своєю увагою: «Бувало, хто не прийде, усякий похвалить, ніхто не засудить». От чому стає зрозумілої трагедія станційного доглядача, що раптово втратив дочка, що проїзний гусар обманом відвіз із собою в місто. Самсон, що прожив життя, Вирин прекрасно розуміє, які лиха й приниження можуть трапитися з його юної, беззахисної в чужому місті Дуней. Не знаходячи собі місця від горя, Самсон вирішує їхати на пошуки дочки й за всяку ціну повернути її додому. Довідавшись, що дівчина живе в ротмістра Мінського, зневірений батько направляється до нього.
Зніяковівши від несподіваної зустрічі, Мінський пояснює доглядачеві, що Дуня любить його, а він, у свою чергу, хоче зробити її життя щасливої. Він відмовляється повернути дочка батькові й замість суне йому велику суму грошей. Принижений і обурений Самсон Вирин із гнівом викидає гроші, однак і друга його спроба визволити дочку кінчається невдачею. Доглядачеві нічого не залишається, як повернутися ні із чим у порожній, осиротілий будинок Ми знаємо, що недовгої було життя станційного доглядача після цього випадку. Однак знаємо ми й інше — що Дуня дійсно стала щасливою «баринею», обретя новий будинок і сім’ю. Я впевнена, що якби її батько знав про це, він теж був би щасливий, але Дуня не порахувала потрібним (або не змогла) вчасно попередити його про це. Винувато в трагедії Самсона Вирина й суспільство, де людин, що займає низьку посаду, може бути принижений і ображений — і ніхто не заступиться за нього, не допоможе, не захистить. Постійно оточений людьми, Самсон Вирин завжди був самотнім, а це дуже гірко, коли в найважчі мінути життя людина залишається наодинці зі своїми переживаннями Повість А. С.
Пушкіна «Станційний доглядач» учить нас уважніше ставитися до оточуючих людей і цінувати їх за почуття, думки й учинки, а не за чини й посади, ними займані