Твір по літературі: Художня своєрідність метафор у вірші «Лист тетяні яковлевой» Володимир Володимирович Маяковський — поет-трибун, оратор, сміло висказивающий свою точку зору на будь-яку суспільну або політичну подію. Поезія була для нього рупором, що дозволяє бути почутим сучасниками й нащадками. Але поет міг бути не тільки «горланом — ватажком», часто в його добутках звучав справжній ліризм, не «рассопленний у хусточки», а бойовим-бойовій-по^-бойовому націлений на службу часу Таке вірш «Лист Тетяні Яковлевой». Це складний, багатоплановий добуток, у якому поет, ідучи від конкретної зустрічі з реально існуючою героїнею, переходить до широкого узагальнення, розкриває свій погляд на сложнейший порядок речей і навколишнє оточення Страсті кір Зійде коростою, Але радість Неиссихаемая, Буду довго, Буду просто Розмовляти віршами я Ця зустріч зі співвітчизницею в Парижу сколихнула душу ліричного героя, змусила його задуматися про час і осебе. Ти одна мені Ростом урівень, Стань же поруч Із бровою брови Дай Про цей Важливий вечір Розповісти Людський-людську-людське-людська-по^-людські Мова Маяковського виразний, метафоричен, автор домагається ємності й глибини думки, він не хоче залишитися незрозумілим, а впевнений, що його читач дійде «до самої суті» авторського задуму У цьому вірші поет застосовує синекдоху, що так часто зустрічається в інших його добутках. Але тут метафори нанизані на нитку, як у перловому намисті бусинки. Це дозволяє авторові яскраво й вагомо сказати про свою духовну близькість із героїнею, без зайвих слів і повторів створити атмосферу задушевної розмови із близькою людиною.
Героїня зараз живе в Парижу, подорожує в Іспанію… Чую лише Свисточний суперечка Поїздів до Барселони Але поет упевнений, що Яковлева не загубила зв’язок з батьківщиною,