Як відповідає Некрасов на питання, поставлений у назві поеми «Кому на Русі жити добре»? Відповідаючи на запитання, поставлений у заголовку поеми — «Кому на Русі жити добре», — Некрасов створює образ різночинця, «народного заступника», революціонера-демократа. Такий Гриша Добросклонов. Про нього розповідається в останній частині поеми, названої «Бенкет на увесь світ». Гриша Добросклонов виріс у глухому селі, у бідній сім’ї сільського дячка; мати його була «батрачкою безмовної». Безрадісне й голодне дитинство. Потім семінарія, де теж було дуже важке життя Гриша Добросклонов ще дуже молодий, йому немає дев’ятнадцяти років, але в ньому вже визначилися риси майбутнього революціонера …і років п’ятнадцяти Григорій твердо знав уже, Що буде жити для щастя Вбогого й темного Рідного куточка Гриша мріє про народне щастя, як про своє власне, особисте щастя.
Йому не треба …ні срібла Ні золота, а дай господь, Щоб землякам моїм И кожному селянинові Жилося привільно — весело На всій святій Русі! Гриша прагне до знань і наук, він хоче потрапити в Москву «у новосимет». Але він тісно пов’язаний з мужиками рідний вахлачини, і в цьому зв’язку з народом він почуває свою силу. Думка про рідний вахлачине зливалася в Гриши з думкою про всю Росію. У ньому дозрівав великий поет, мислитель, народний заступник. Він знає, що життя його, життя борця-революціонера, буде важка.
Сильний духом, волелюбний, він іде по важкому, але чесному шляху, по якому йдуть лише душі сильні, Велелюбні, На бій, на працю Гриша бореться за обійдених і пригноблених, і вони, бачачи в ньому свого посланця, благословляють його на боротьбу: Йому доля готовила Шлях славний, ім’я голосне Народного заступника, Сухоту й Сибір Гриша був люблячим сином, але поет не премине повідомити, що патріотичні почуття теж сильні в Гриши, як «у серце хлопчика з любов’ю до бідної матері любов до всієї вахлачине злилася» . Сімнадцятилітній Гриша має поетичний дарунок. Під враженням народних пісень Гриша пише свої пісні, не менш прекрасні. У піснях Гриши виражена віра в щасливе майбутнє своєї страждаючої й батьківщини, що бореться. До вітчизни звертається юний поет-громадянин: «Ще ти в сімействі покуда раба, але мати вже вільного сина! » Пісні Гриши Добросклонова повні оптимізму, дуже характерного для революційного світогляду. Любов до Батьківщини й народу — основний мотив його пісень і життєвих подвигів, до яких себе готовить Гриша. Образ Гриши Добросклонова продовжує й істотно доповнює образи його літературних попередників — Базарова й Рахметова. Але автор підкреслює, що, на відміну від Базарова, Гриша не самотній.
Некрасов у пісні Гриши «Русь» говорить, що в Росії почався революційний підйом: …зайнялася в ній Іскра прихована… Рать піднімається — Незлічима, Сила в ній здається Незламна! Образ Григорія Добросклонова — художнє втілення високих дум Некрасова про те, що по-справжньому щасливим у Росії, що ще не звільнилася від пережитків старого, може бути тільки людина-борець.
Простий сільський хлопець, син парафіяльного дячка, що жив «бідніше зубожілого останнього селянина». Григорій виявився тим щасливцем, якого безуспішно шукали мандрівники протягом всієї поеми: Бути б нашим мандрівникам під родною кришею, Якщо б знати могли вони, що діялося із Гришею, Слухав він у груди своєї сили неосяжні, Тішили слух його звуки благодатні, Звуки променисті гімну шляхетного — Співав він втілення счастия народного! Гриша Добросклонов — самий улюблений герой Некрасова. Автор вклав у цей образ всі свої гарячі почуття й щиросердечна теплота. Він воскресив у герої дорогі його серцю риси Добролюбова, Чернишевського, Бєлінського. У той же час у Григорію Добросклонове втілений збірний образ революційної російської молоді, у якій поет бачив світле майбутнє Росії.
Образом Гриши поет відповідає на основне запитання, поставленої в поемі: хто щасливий на Русі? Щасливий той, хто бореться за інтереси народу.