Твір по літературі: «Є жінки в росіян селеньях.. »(3) Тип ідеальної жінки намагалися створити у своїх добутках багато письменників. Однак більшість героїнь були породжені дворянським середовищем. Н. А. Некрасов першим увів у свої поеми новий тип героїні — просту селянку. У поемі «Мороз, Червоний ніс» автор розповідає про нелегке життя молодої вдови Дар’ї.
Сумне оповідання про її долю переривається монологом поета про російських жінок-селянках. У ньому він малює узагальнений образ жінки, що «коня на скаку зупинить, у палаючу хату ввійде». Так говорять про сильний духом, мужніх жінках, що не піддаються зневірі, що непохитно борються з усіма негодами. Незважаючи на всі труднощі, російські жінки зуміли зберегти свою красу й зачарування.
От як автор підносить нам своє подання про жіночу красу: Красуня, миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарна, До всякої роботи спритна А чого коштує витривалість і працьовитість російських жінок. Адже найчастіше саме жінки годували сім’ю, ростили дітей. Кожна копійка досягалася непосильною працею У ній ясно й міцно сознанье, Що всі їх спасенье в праці, И праця їй несе воздаянье: Сімейство не б’ється внужде. Навіть у рабстві російська жінка зберегла своє добре серце вільним, зберегла духовну красу, не розучилася любити. Так, «є ще жінки в росіян селеньях!» Поет одночасно й піднесений, і повний співпереживання до їхніх доль. З великою ніжністю й теплом він веде своє оповідання. І обурюється із приводу їхнього безправного існування, їхньої гіркої долі. Адже російська жінка, на думку Некрасова, гіднаі щасливе й вільне життя