Євгеній Онєгін — герой у свій час
«Євгеній Онєгін» — перший російський реалістичний роман і єдиний у російській літературі романвстихах.
Складність образа е. Онєгіна простежується протягом усього роману. Це полягає хоча б у тім, що ми бачимо, як сильно різний Онєгін на початку й наприкінці роману. На початку роману це молодий ловелас, що їздить із балу на бал. Але навіть у цей період ми спостерігаємо його складність: у театр він їздив не для того, щоб подивитися чудові постановки, не для того, щоб побачити на сцені блискучу Істоміну. Онєгіна — «почесного громадянина лаштунків» — більше цікавлять зустрічі й інтрижки з «чарівними акторками», чим сцена, мистецтво, йому подобається приводити «подвійний лорнет на ложі незнайомих дам». Складний, суперечливий характер Онєгіна ніяк не укладається у звичайні схеми: герой — не зразок, не лиходій, він постійно обманює очікування читача. Не відповівши на почуття Тетяни, він не став, однак, «фатальним спокусником», не затіяв повної любовної гри, не обдурив її довіри. Його одповідь була жорстокої, але не була ні поруч, ні безчесної. «У ту страшну годину ви надійшли шляхетно», — скаже йому Тетяна. Але той же Онєгін бездумно скривдив Ленского, не посмітив відмовитися від дуелі, убив друга…
Зараз я хочу висловити свою думку про закінчення роману. Я вважаю, що роман можна було продовжити. Справа в тому, що Пушкіна з якоюсь часткою презирства ставився до людей, схожим на Онєгіна. Мені навіть здається, що Пушкіна, напевно, любив якусь дівчину, схожу на Тетяну, і цю дівчину, напевно, скоряла якась людина, схожий на Євгенія. І виходячи із усього цього, я вважаю, що кінець роману не міг бути щасливим. Адже коли перші читачі роману дорікали Пушкіна за те, що він так закінчив роман, він ним відповідав: «Ви за «Онєгіна» радите іншим…»
Складність образа Онєгіна полягає ще в тім, що Тетяну він полюбив не відразу, а потім, коли вона вже вийшла заміж за князя. А чому це відбулося, ми читаємо в романі. Так, мені найбільше й запам’яталися ті рядки, коли Пушкіна дає пояснення тому, чому Євгеній полюбив Тетяну:
Але равнодушною княгинею,
Але неприступною богинею
І особливо наступні рядки:
Що вам дане, то не тягне, Вас неодмінно змій кличе До себе, до таємничого древа: Заборонний плід вам подавай. А без нього вам рай не рай
Я думаю, що саме Євгеній Онєгін, і ніхто іншої, є героєм у свій час. Він є в романі людиною, якого вбили виховання й світське життя, що ніхто не міг зрозуміти
Це моя думка про Євгенія Онєгіні, герої у свій час.