Вид заняття: діалогічне спілкування. Мета уроку: · Дидактична: навчити дітей застосовувати у своєму лексиконі доброзичливі звертання і частіше ними користуватись, пояснити, що слово не повинно розходитися зі справою. · Розвиваюча: розвивати тонке відчуття моменту, коли потрібно, і у якій ситуації вживати ті чи інші слова.
· Виховна: виховувати доброзичливе, поважне ставлення до інших. Міжпредметні зв’язки: Література. Засоби наочності (обладнання): дошка, книги, зошити, крейда, ноутбук, висловлювання.
План уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. ІІІ. Вступна частина.
ІV. Основна частина. V.
Заключна частина. VI. Повідомлення домашнього завдання. Хід уроку.
ІІ. Вправа «Мікрофон».Опитування: 1. Що ми вивчили на минулому уроці?
2. Навіщо нам треба удосконалюватись, і чи треба взагалі? 3.
Чи потрібні сучасній людині правила етикету? 4. Чи обмежує етикет наші свободи? 5. На яких правилах заснований сучасний етикет? ІІІ.
Учитель: Давайте перевіримо, чи часто ми використовуємо звертання «Будьте ласкаві…», «Будьте люб’язні…», «Вибачте, будь-ласка… » тощо. Запишіть будь-ласка в зошит: 1. Скільки разів на день, кому і для чого ви сказали спасибі? 2.
Скільки разів і для чого ви сказали «Будь ласка»? 3. А на скільки важливі ці слова?
Ось послухайте діалог п’ятикласників: — Дай олівець. — На. — Не то, дай червоний. — На.
— Тепер дай коричневий. Що, не бачиш, червоний мені вже не потрібний. — … Як ви гадаєте, чому дитина не отримала відповіді? (діти мають дійти висновку, що подібне звертання образливе, і ставить у принизливе становище). Давайте розіграємо цю сценку. Щоб ви в ній змінили? – діти розігрують діалог.
Так вам подобається більше? А чому?
Навіщо ви використовуєте слова «спасибі» та «будь ласка»? Прослухайте будь ласка оповідання Миколи Колцуняка «Насмішливе слово». Як ви вважаєте, чому рана від глузливого слова ніколи не загоїться? – міркування учнів і висловлювання. Діти мають дійти висновку, що слово несе як добро людині, так і зло. А чи достатньо знати ввічливі слова й у потрібний момент їх уживати?
Для того, щоб відповісти на це питання, розглянемо малюнок на стр. 128, а потім відповімо на питання. Чому ж у даній ситуації неправильно витлумачене слово допомогло уникнути конфлікту? – висловлювання учнів. Мудреці, що мають життєвий досвід, радять: «Проковтни зле слово! » Як ви розумієте пораду мудреців? Але дівчинка, діалог якої з бабусею я вам зараз зачитаю, не вживає злих слів: — Ба!
Обідати! І скоріше!
Хліба! Ба! Неси компот! Ложку дай! Усе! Мене немає!!!
Чи можна це назвати діалогом? Як почуває себе бабуся в цей момент? Але ж дівчинка не промовляла брутальних слів? Давайте виправимо ситуацію.
Розіграємо сценку. Скажіть, будь ласка, коли спілкування приносить задоволення: тоді, коли ви вживаєте в спілкуванні ввічливі слова чи коли до вас звертаються, використовуючи в мові ввічливі слова? (кульмінація етичного діалогу).
Я пропоную вам прочитати вірш «Балакуни» і «Вовки» та відповісти на питання: Чому не поважають пустобрехів і брехунів? V. Урок закінчується тим, що учні, працюючи в групах, складають правила ввічливого спілкування так, щоб три з них формулювалися заперечними реченнями, три стверджувальними (стр. 133).
VI. Вдома учні складають казку про те, як брехлива сорока стала найправдивішим птахом у лісі.