Заради життя на землі (по добутках про ВОВ) Бій іде

Заради життя на землі (по добутках про ВОВ)

Бій іде святий і правий,

Смертельний бій не заради слави —

Заради життя на землі

А. Т. Твардовский

План

1) Найбільша війна

2) Подвиг радянського народу

3) Звичайний фашизм

4) Війна — страшне слово

Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали, гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук — все це народжувалося в жадібних розумах, як у глибині століть, так і в наші дні

Велика Вітчизняна Війна — це величезна щиросердечна рана в людських серцях. Це була сама найбільша війна за всю історію людства. Величезна кількість людей загинуло в цій війні. Жахливо подумати, що в цій трагедії брали участь діти. Люди віддавали свої життя за долю своєї Батьківщини, за своїх товаришів. Навіть містам, які вистояли весь напір гітлерівської армії, привласнили звання героїв. Дуже багато витерпів російський народ у ці чотири роки. Згадаєте героїчний подвиг Ленінграда — дев’ятсот днів трималися люди в оточеному місті й не віддали його! Люди витримували мороз, холод, голод, ворожі бомбардування, не спали, ночували на вулиці. Згадаєте Сталінград… Згадаєте інші міста! Перед цими подвигами ми повинні, зобов’язані схилити голову

З кожним роком ми усе далі й далі йдемо від військової пори. Але час не має влади над тим, що люди пережили у війну. Це був дуже важкий час. Радянський солдат умів сміло дивитися в очі смертельної небезпеки. Його волею, його кров’ю добута перемога над сильним ворогом

Я прочитала оповідання-епопею Шолохова «Доля людини» . Цей добуток дозволило мені побачити щиру велич, силу й красу звичайної російської людини Андрія Соколова. У цьому оповіданні показана трагічна історія людського життя в її зв’язку з подіями світової війни. Багато випробував герой і довів, якою силою може володіти російська людина. Але довго перед Батьківщиною й перед самим собою змушує Соколова сміло йти на зустріч із ворогом. Жахливі мучення випробовує будь-яка людина, відриваючись від улюбленої сім’ї, і тільки по-справжньому мужні люди можуть іти на смерть не тільки заради свого будинку й рідних, але й заради життя й спокою інших людей. Страшна була доля Соколова. Він втратив близьких, рідних. Але він устояв під нищівними ударами найстрашнішої бури. Він вийшов з її переможцем. Великий його подвиг! Немає границь величі його подвигу в ім’я Батьківщини, як немає границь величі трудового подвигу радянського народу. «Усе для фронту, усе для перемоги! » — це гасло стало головним з перших днів війни для людей, що замінили робітників, що пішли на фронт. Жінки й підлітки стали головною силою на трудовому фронті. Люди вважали святим — віддати життя для перемоги. Скільки мільйонів людей загинуло в цю війну. Матерям і дружинам ніколи було оплакувати своїх рідних, що воювали в окопах, вони самі брали в руки зброя і йшли на ворога

А. Т. Твардовский написав видатний добуток про війну — поему «Василь Теркин» . Твардовский розумів, що перемога над Німеччиною складалася з подвигів, доконаних звичайними людьми, простими солдатами, такими, як головний герой його поеми. Перший подвиг Теркина, про яке ми довідаємося, — це втеча з німецького полону. За це його могли просто розстріляти, але він не забоявся й біг звідти. Дуже часто на війні бійці почувають себе винуватими через те, що хтось загинув. Коли під час переправи один із взводів залишився на ворожому березі, інші солдати уникали говорити про це. Ніхто не сподівався побачити своїх товаришем у живі. Але в цей час Теркин знову робить подвиг. Він добрався до своїх по крижаній воді, що навіть «рибам холодна» . Цим він спас і своє життя, і життя цілого взводу. Він надійшов дуже мужньо. Тому що він не міг залишати своїх друзів у невідання, він пливе назад по цій холодній воді, щоб обрадувати їх. Але на війні не буває без втрат, і Теркин не уник цього. Він потрапив в «погребушку» до німців і був поранений у плечі. По ньому били свого ж знаряддя. Знайшли його тільки через добу. Скрізь є люди, які прагнуть до високих нагород, і на війні таких було досить. Але зі слів самого героя, медаль була йому потрібна як пам’ять про війну, і він неї заслужив

Росію вважали країною визволителькою. Вона не тільки вигнала фашистську армію зі своїх меж, а звільнила інші країни, що перебувають під гнітом фашизму. Сказати про їх звірі мало. Фашист — більше, ніж звір. Це викинув, людожер. Кров, людська кров, винищування людей — от, що харчує фашиста, от що тримає його на ногах. Ми ніколи не простимо кривавому Гітлерові смерть наших батьків і дідів! Приклади катувань фашистів над радянськими людьми можна приводити нескінченно. Про цьому боляче згадувати, але забувати про цьому не можна. Деякі дійшли до Берліна, але слава загиблі, їхні імена живуть у наших серцях. У Велику Вітчизняну Війну люди показали, на що здатно російський народ і яку велику й могутню нашу країну

Я народилася в щасливий, мирний час, але я багато чула про війну, адже горе й лихо не обійшли стороною й моїх рідних і близьких. Війна… Як багато говорить це слово. Війна — страждання матерів, сотні загиблих солдатів, сотні сиріт і сімей без батьків, моторошні спогади людей. Та й нам, що не видели війни, не до сміху. Солдати служили чесно, без користі. Вони захищали батьківщину, рідних і близьких. Жорстоко фашисти ставилися до російських людей, солдатам. Моторошно стає на душі. Яке горе випробовували люди, коли в будинок приходило нещастя. І все-таки такі сім’ї сподівалися на те, що чоловіки й діти повернуться додому. Страшно при думці, що війна може початися. Адже вона не може тривати вічно. Не можна воювати безперервно. Треба думати й про дітей, і про матерів, і про всіх людей перш, ніж почати війну. Уже десятиліття відокремлюють нас від суворих днів війни. Іде покоління, винесшее важкий вантаж війни. Але народна пам’ять збереже й немеркнучий подвиг, і нечувані страждання, і непохитну віру людей

Брелок-Алкотестер! Супер зручно: . Унікальний інтернет аукціон