Жанр літературного портрета — Горький

Культура тут зовсім приголомшлива… Це така величезна начитаність, це така величезна влада над мовою, над всіма епохами, над культурою… над переживаннями всіляких людей…

А. Луначарский

Існує поширена думка, що роман М. Горького «Життя Клима Самгина» важкий для сприйняття. Це, безсумнівно, вірно, тому що, як усяке надзвичайно багатогранне й справді глибокий художній твір, воно не тільки духовно збагачує читача, але й жадає від його певної ерудиції, високої культури, великої інтелектуальної активності. В «Житті Клима Самги-На» знайшло відбиття майже все, що характеризувало історичне й духовне життя Росії кінця XIX — початку XX в. Літопис знаменних подій починається в «Житті Клима Самгина» з розпачливої боротьби героїчної жменьки революціонерів-народовольців проти бездушного механізму самодержавства

Образ Самгина має величезне національне й світове значення. У романі немає ні однієї сюжетної лінії, що не була б безпосередньо пов’язана із Самгиним. Гіркий поставив його свідком цілої епохи російського громадського життя. Автор намалював складний, ємний і психологічно тонкий портрет Клима Самгина. Яка би ситуація не зображувалася в романі, автора цікавить поводження Самгина в даній ситуації, його точка зору, його переживання. Літературний портрет — це не тільки опис зовнішності персонажа, але й показ його внутрішнього миру, його душі. Самгин — це основний масив російської буржуазної інтелігенції кінця XIX — початку XX в. Всі відтінки її психології, всього її коливання, блукання й таємні прагнення відбиті в його образі. Психологічний портрет одержав широке поширення в реалізмі XIX в. Таким чином, у кожному літературному творі літературний портрет відповідає особливостям його змісту й форми, становить один з моментів його художньої своєрідності

Самгин — це образ, у якому знайшли найбільш повне й глибоке вираження всі спостереження Горького над російською буржуазною інтелігенцією

Його життєве призначення — бути не учасником, а спостерігачем «з_ сторони». До Самгину Горький ставиться не тільки негативно, але й з безсумнівною іронією. Критичне, негативне відношення автора до свого героя не знаходить різких проявів, а звичайно відчувається «як підтекст». Життя Клима Самгина розкрита Горьким як життя людини, що постійно перебуває в процесі болісних шукань, але не здатного що-небудь знайти, до кінця самовизначитися

Зміст горьковской епопеї не може бути повністю розкритий без з’ясування її композиційної структури. Клим Самгин даний Горьким в оточенні безлічі персонажів, неуважних по сторінках чотиритомної епопеї

Але вони не «діючі особи» у звичайному змісті слова, з особливими сюжетними функціями; це «голосу епохи», що відтворять картину духовного, суспільної, політичної життя Росії. Однак сюжетно не зв’язані персонажі в той же час внутрішньо об’єднані в струнку систему образів, підлеглих загальному ідейному задуму добутку

З поруч персонажів Самгин перегукується ідеологічно. Його погляди доповнюються чужими вустами. І психологічно він раз у раз, порию до власного подиву, відчуває своє споріднення із всілякими особами. Він випробовує до них своєрідне тяжіння, найчастіше змішане з роздратуванням або образою, те ображаючись принизливою подібністю, те заздрячи опередившим його. Самгин оточений своїми подобами, неповними відбиттями. Ідеологічно — вони договорювали недоговорене їм; практично — доробляли недороблене. Самгин характеризується половинчастістю, відсутністю сміливості, виразності, вона людина напівмужності, напівдумки, напівдії

Роман «Життя Клима Самгина» — це не тільки історична хроніка. З перших же сторінок роману відчувається філософська спрямованість добутку. У ході роботи над романом Горький писав: «На всьому протязі роману показую, як формуються більшовицькі ідеї». У добутку виступають представники різних класів, станів, партій, плинів. Зіштовхуються різні теорії, ідеї, погляди. «Життя Клима Самгина» — роман ідеологічною, насиченою атмосферою найвищої інтелектуальності. Його можна назвати зразком соціально-філософського й соціально-побутового роману