Зимовий вечір у дворі ( твір-опис) Сьогодні з ранку пішов пластівцями теперішній сніг. До цього з неба сипалася дрібна й тверда крупа, від якої було холодно й незатишно, а сьогодні — сніг. Він, ошатн і радісний, миттєво прикрив каліцтво дворів і створив свято. У морозному повітрі, задумавшись, опускаються сніжинки. Дерева простягають їм назустріч руки-гілки, а назбиравши, важко опускають їх до землі. Удома навколо мого двору стали манірними й урочистими, їм зима насунула шапки, не забула прикрити й бляшані похмурі карнизи вікон і під’їздів. Через сніг вечір став світліше й беззахисніше. Ліхтарі над під’їздом обиженно й короткозоро вп’ялися в простір, сніг заліпив їм ока — не підглядайте Із сусіднього під’їзду вискочив ротвейлер і… розгубився, а потім, як божевільний, кинувся борознити двір.
Відразу вибіг хазяїн собаки… зупинився й сказав: — Здраствуй, сніг.