Цей обмежений реалізм — «коли січуть» — дорого коштував російській літературі, що справлялася із зображенням народу тільки в окремих, хоч і геніальних, епізодах — таких, як «Хазяїн і працівник» Толстого або «Мужики» Чехова. Некрасов, і в цьому він був солідарний з багатьма своїми сучасниками письменниками, та й з художниками начебто Перова, всією душею брався за завдання: підняти народ до свого — або Гриши Добросклонова — рівня. Але народ зволів залишитися на своєму місці — за межами некрасовского трикутника
Вам также может понравиться
Если взять пять-шесть повестей, разделить их на главы
В романе Главенствуют не сюжет и не герои, а ритм и
(14 января 1896, Чикаго — 28 сентября 1970, Балтимор)