Порівняльна характеристика

Т. Алексєєва, методист НМЦ Червоногвардійського району Санкт-Петербурга (із книги «Твір: теорія й практика». — Спб.

: Паритет, 2002) Порівняльна характеристика — один із самих популярних сьогодні типів шкільних творів. По суті цей твір-міркування, засноване на порівнянні двох персонажів з одного або різних добутків

Багато героїв у російській літературі дані «парами»: Онєгін — Ленский,Онєгін — Тетяна,Онєгін — автор,Печорин — Грушницкий,Базарів — Аркадій Кірсанов,Базарів — Павло Петрович Кірсанов,Пьер — Андрій,Кутузов — Наполеон і т.д. Порівняльна характеристика часто допомагає нам по-новому побачити, здавалося б, відомих героїв. У вступі до такого твору ми визначаємо проблему, над якою будемо працювати, адже нам важливо не порівняння саме по собі. Порівняння персонажів — тільки спосіб більше глибокого розуміння добутку, збагнення авторського задуму, шлях рішення якогось гостро вартого питання й т. д.

«Безпроблемним» такий твір бути не може.Формулювання тим можуть бути досить традиційними («Обломів і Штольц у романі И. А. Гончарова «Обломів»), а можуть містити і якийсь новий поворот («Базарів і Микола Кірсанов

Значення образів у романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»). У кожному разі головне слово у формулюванні, що визначає композицію такого твору — сполучник «і».Порівняльну характеристику в жодному разі не можна перетворювати в переказ — розповідати спочатку про одному, потім про іншого героя. Порівняння обов’язково повинне проходити паралельно, і два герої повинні рівнятися по тим самим ознаках або в подібні (аналогічних) ситуаціях

«Образно говорячи, якщо ви сказали, що в одного героя голова схожий на редьку хвостом нагору, те відразу обрисуйте й форму голови іншого, і неодмінно зі згадуванням редьки і її хвоста», — зауважує автор прекрасної статті «Порівнюйте грамотно!» З. А. Блюмина. («Література». Додаток до журналу «Перше вересня» №10 ,2000 г.

, с.8).Розділивши порівняння на серію більше дрібних порівнянь, можна рухатися слідом за текстом, аналізуючи епізоди й порівнюючи наших героїв (при цьому не випускаючи з виду поставлену проблему!). Допустимо, порівнюємо:

    перша поява героя портрет навколишню життєву обстановку відношення із близькими йому людьми, із соціумом поводження в подібних ситуаціях авторське відношення до героя й т.д.

От, до речі, і план-схема вашого твору.Аналіз тексту, штрихів до портрета, «мовців» деталей, мовлення — це й будуть наші аргументи. Звернете особливу увагу на ті художні засоби, за допомогою яких автор зображує свого героя. Це можуть бути порівняння, епітети, особливості лексики, що ставиться до героя, деталі, що створюють настрій. У художньому творі нічого випадкового не буває. Наприклад, чому Свидригайлов з’являється в комірці Раскольникова після третього сну, сну-кошмару, буквально зливаючись із ним, як би виростаючи із цього сну?.. У всякому порівнянні цікаво знайти свою «ізюминку», і часто порівняльна характеристика приводить нас до нового, несподіваного бачення, здавалося б, добре знайомого. Порівнюючи різних, протилежних по якостях характеру персонажів, ми часом виявляємо їхню подібність, і навпаки: у зовні подібних героях — глибоке розходження.Так, міркуючи над образам такого енергійного, діяльного Штольца й спостерігаючи його наприкінці роману, коли він щасливий у своєму відособленому, обмеженому, затишному мирке — у будинку на березі моря, «повитому виноградом», думаєш мимоволі: як це схоже на «облагороджену» Обломовку, де життя тече правильно й рівномірно й куди не долітають тривоги навколишнього світу!А тепер скажіть, чи схожі Обломів і його слуга Захар? Та й порівнювати, здавалося б, дивно! Але задумайтеся: адже сам автор говорить нам про те, що Захар ще більшою мірою Обломів, чим сам Ілля Ілліч… Вишиковуючи композицію порівняльної характеристики, помнете, що на початку твору завжди краще зупинитися на подібності героїв, тому що головним все-таки є їхнє розходження. Але можлива й «зворотна» композиція: від зовнішніх розходжень — до глибинної внутрішньої подібності. Правильно (тобто цікаво, ефектно) вибудувати твір вам завжди допоможе та конкретна «пара», з якої ви працюєте.Порівнюючи, звертайте увагу на те, головний це герой (герої) або другорядний, на місце, що займають герої в композиції добутку.Дуже важливо відзначити динаміку образа, тобто те, як змінюється (і чи змінюється) герой протягом усього художнього твору. Іноді герой даний автором статично. Наприклад, змінюються внутрішньо, перебуваючи в постійному пошуку істини, позитивні герої Толстого, і абсолютно статичні його негативні персонажі (чому?). Здавалося б, такий нецікавий — на тлі яскравого Печорина — Грушницкий у повісті «Князівна Мері» проходить свій трагічний шлях від звичайного парубка до негідника, і в усі час цього шляху він хоче бути незвичайним, хоче бути людиною сильних страстей. Але перечитайте фінальну сцену: «Я себе нехтую, а вас ненавиджу! Нам удвох на землі немає місця!..» По розжаренню почуттів (і читацькому співчуттю) герої як би помінялися в цей момент місцями, але як дорого заплатив за це Грушницкий… Завершуючи свій твір, не забудьте про головний: розповідайте про те, до якого результату, висновку привело вас таке дослідження характерів героїв, як порівняльна характеристика