Жіночі образи в романі И. А. Гончарова Обломів
У романі "Батьки й діти" Тургенєв показав нам три основних жіночих образи: образ Ганни Сергіївни Одинцовій, образ Катерини Сергіївни Ліктьовий і образ Фенечки. Тургенєв описує Ганну Сергіївну й Катерину Сергіївну зовсім протилежними. Ганна Сергіївна кокетлива, дуже досвідчена у відносинах із чоловіками, говірка. А Катерина Сергіївна боязка, мовчазна, "безупинно червоніє й швидко відсапається". Вона більше любить читати, міркувати про життя, про книги, про людей, чим танцювати на балах і кокетувати із чоловіками. Навіть у зовнішньому вигляді автор показує їхню протилежність, несхожість друг на друга
Ганна Сергіївна дуже гарна, струнка, у неї гідна постава. "Оголені її руки красиво лежали уздовж стрункого стана; красиво падали із блискучих волось на похилі плечі легкі галузі фуксій; спокійно й розумно, саме спокійно, а не задумливо, дивилися світлі очі з-під небагато навислого білого чола, і губи посміхалися ледь заметною улибкою. Какою-Те ласкавою й м’якою силою віяло від її особи." Не можна сказати, що Катя була красунею, але "вона дуже багато посміхалася, соромливо й відверто, і дивилася якось забавно-суворо, знизу нагору. Усе в ній був ще молодо^-зелене: і голос, і пушок на всій особі, і рожеві руки з білуватими кружками на долонях, і мало-мало короткі плечі…" Ганна Сергіївна нікого не любила. І хоча Базарів подобався їй своєю несхожістю на інші, вона не могла віддатися у владу своєму почуттю. Вона прекрасно знала, що Базарів закохався в неї всупереч своїм переконанням, бачила, як він уникає її, розуміла, що визнання в любові неминуче, і чекала його, удоволена собою. А для Базарова, напевно, існувала не любов, а тільки пристрасть і розкішне тіло Ганни Сергіївни. Хоча Аркадій спочатку був закоханий у Ганну Сергіївну, скоріше, навіть не в неї, а в її красу, він вибрав Катю. Я думаю, що це трапилося тому, що Катерина більше близька до природи, природна, добра, ніжна, проста. З нею легко й приємно спілкуватися. А Ганна Сергіївна поводиться гордо, навіть зарозуміло й змушує всіх, що спілкуються з нею почувати себе не дуже затишно.
У своєму романі Тургенєв також малює образ Фенечки. Вона була "біленька й м’яка, з темними волоссями й очами, із червоними, детски пухленькими губками й ніжними ручками". Фенечка могла дати Миколі Петровичу любов, доброту, турботу, повагу, яких він, безсумнівно, заслуговував, будучи людиною добрим і чималим. У свою чергу, Микола Петрович дав Фенечке надійний захист, повагу, любов
У романі И. А.Гончарова "Обломів" показані тільки два основних жіночих образи, теж протилежних один одному. Це образ Ольги Іллінською й образ Гафії Пшенициной. Їхня зовнішність так само протилежна, як і облики Ганни Сергіївни й Катерини
Сергіївни в романі И. С.Тургенєва "Батьки й діти". Ольга Сергіївна "не була красунею, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не горіли променями внутрішнього вогню… Але якби її перетворити в статую, вона була б статуя грації й гармонії. Небагато високому росту строго відповідала величина глави, величині глави — овал і розміри особи; все це, у свою чергу, гармоніювало із плечима, плечі — зі станом". Гафія Пшеницина "була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. Брів у неї майже зовсім не було, а були на їхніх місцях дві небагато нібито припухлі, лискучі смуги, з рідкими світлими волоссями. Очі сірувато^-простодушні, як і вираження особи; руки білі, але тверді, з назовні більшими вузлами, які виступили, синіх жил. Плаття сиділо на ній в обтягування: видно, що вона не прибігала ні до якого мистецтва, навіть до зайвої спідниці, щоб збільшити обсяг стегон і зменшити талію".
Ольга Іллінська намагалася розбудити Обломова, зробити його діяльним, як Штольц. Але душу Обломова не лежала до того життя, що йому пропонувала Ольга. І Ольга зрозуміла це: "Я довідалася недавно тільки, що я любила в тобі те, що я хотіла, щоб було в тобі, що вказав мені Штольц, що ми видумали з ним. Я любила майбутнього Обломова! Ти лагідний, чесний, Ілля; ти ніжний… як голуб; ти сховаєш главу під крило — і нічого не хочеш більше; ти готовий все життя проворковать під покрівлею… так я не така: мені мало цього, мені потрібно чогось ще, а чого — не знаю!" Тому вона кинула Обломова й знайшла своє щастя в Штольце. Обломів теж знайшов своє тихе, спокійне щастя в Гафії Пшенициной. Тільки вона здатна дати йому спокій, любов, розуміння. Гафія Пшеницина поважає в Обломове ледачого, зніженого пана, від чого у свій час намагалися позбутися Ольга й Штольц.
Мені здається, що в Гафії Пшенициной, Фенечки, Катерини
Сергіївни багато загального. Вони не прагнуть до любові, як до сверхцели, не домагаються її будь-якими способами, а чекають, коли вона прийде сама. Коли до них зрештою-те приходить любов, вони виходять заміж і стають прекрасними дружинами й матерями. Ольга Іллінська прагне до любові, шукає її. Спочатку вона помиляється у своєму виборі, але все-таки знаходить людину, що підходить їй
Я вважаю, що И. А.Гончарів і И. С.Тургенєв дуже вдало показують нам різні жіночі образи, різні характери. І хоча в кожної жінки своє життя, свої переживання, їх поєднує любов і бажання бути щасливими